Я, Табакіна Юлія, практичний психолог Криворізького ліцею № 24 і консультант Гарячої лінії психологічної підтримки м. Кривий Ріг з початку повномасштабного вторгнення зайняла активну громадську позицію. Кривий Ріг від початку повномасштабного вторгнення зайняла активну громадську позицію і вибрала для себе ті сфери діяльності, де я зможу бути корисною. Надаю безоплатну психологічну допомогу, консультую та створюю психологічні програми для підтримки дітей та молоді, а також беру активну участь у різноманітних благодійних акціях, забігах та проєктах. З 2023 року долучилася до дружньої та креативної команди Kryvyi Rih Volunteer Community, де очолила Книжковий клуб "Читануті". Клуб був створений з метою популяризації української літератури, української мови, сучасних авторів та читання, взагалі. Ми організовуємо заходи, де люди можуть обмінюватися книжками, віддавати їх у лікарню або віддавати їх на переробку. За отримані кошти ми можемо фінансувати різні проєкти нашого Центру. У майбутньому планую розширити межі клубу до проведення лекції, тренінгів, освітніх заходів, груп підтримки та івентів на різні психологічні теми. Організувати книжковий клуб для дітей та підлітків, де вони не лише читатимуть книжки, а й обговорюватимуть їх із психологічним підґрунтям, розглядатимуть теми, що сприятимуть розвитку емоційного та соціального інтелекту. Створення читацької групи для людей з особливими потребами або іншими вразливими групами.

Я, Черних Галина Василівна працювала економістом, а зараз пенсіонер. Усе життя займалася плетінням, вишивкою, шиттям. Коли дізналася про клуб "28 петель", із задоволенням взялася за в'язання речей для недоношених діток. Потім плели пледики для рекорду, який занесли до книги "Рекордів України", а потім почала в'язати шкарпетки для наших захисників.

Через деякий час ми почали шити адаптивну білизну, шопери, сумочки та ремонтуємо одяг клієнтам "Хесед Хана".

Бажаю команді Volunteer Community безмежної мотивації та ентузіазму в нашій благородній справі. Нехай кожен створений проєкт приносить задоволення і підтримку тим, про кого ми піклуємося.

Моя історія волонтерства почалася, коли я звільнилася з роботи. Щоб позбутися негативних думок, я вирішила зайнятися перебором залишків пряжі. Ці залишки були дуже маленькими клубочками, і мені було шкода викидати їх. Я захотіла зв'язати щось маленьке і миленьке. У пошуках схем для виробів я заглянула в інтернет і натрапила на "Клуб 28 петель Україна". Знайшла координатора в місті Кривий Ріг. На даний момент я вже майже 2 роки є волонтером у "Клубку Добра" міста Кривий Ріг. Не знаю, це багато чи мало, але для мене цей рік був сповнений нових приємних знайомств і добрих справ. Я не рахувала, скільки шапочок, шкарпеток і жилетів-пледів я зв'язала. Але завжди в'язала з добрими побажаннями і частинкою себе. Віддай частинку доброти вашої душі, і вона перетвориться на більшу та об'єднається з іншими частинками. Таким чином, добро і світло ніколи не зникнуть.

Мене звати Оксана, і я працюю в авіаметеорологічній станції Кривий Ріг. Моє захоплення - в'язання та вишивка. Одного разу моя подруга розповіла мені про клуб, який створює речі для передчасно народжених дітей. Оскільки я володію навичками в'язання і люблю цю справу, я вирішила долучитися до цієї доброї справи. Так я вже 3 роки є частиною "Клубка Добра" у Kryvyi Rih Volunteer Community. Бажаю вашій команді постійного наповнення новими волонтерами, які привносять свіжий погляд та ентузіазм. Нехай ваше натхнення не знає меж і буде вас наполегливо підтримувати на шляху до досягнення ваших цілей. Нехай кожен ваш творчий успіх стає новим етапом зростання з кожним проєктом, який ви втілюєте. Бажаю вам безліч нових проєктів, які не лише розширять вашу діяльність, а й позитивно вплинуть на спільноту, якій ви надаєте підтримку.

Я народилася в єврейській родині 11 листопада 1947 року. Закінчила Запорізький медичний інститут за спеціальністю фармакологія. У 2008 році потрапила в Хесед і з того моменту стала волонтеркою. Я - акторка волонтерської театральної студії "Шпиль", співачка хору "Золоті голоси", беру активну участь у проєкті "Допомога вдома" і є волонтеркою програми "Відкритий дім". Мій девіз: "Дарувати тепло людям"! Друзі, пам'ятайте, що так важливо віддавати своє тепло і допомогу нужденним людям!

Мене звати Валентина Петрівна Долгорук. Я пенсіонерка, і мої захоплення - це в'язання та вишивання. Одного разу одна з волонтерок запросила мене долучитися до проєкту "Плед тисяча сердець". Відтоді, починаючи з квітня 2022 року, я почала в'язати пледи та комплекти для "квапливок" у пологових будинках. Взимку ми також в'язали шкарпетки для наших захисників. Таким чином, я стала частиною волонтерської групи Kryvyi Rih Volunteer Community. У нас ще багато цікавих проєктів, і мені дуже подобається разом із нашими волонтерами робити добрі справи. Запрошую всіх охочих приєднатися до нашої команди та разом з нами творити добро!

Мене звати Юлія Марченко, і я проживаю в прекрасному місті Кривий Ріг. Мій захопливий волонтерський шлях центрі Volunteer Community розпочався із запрошення від моєї надзвичайно відданої подруги. Мене миттєво зачарував проєкт "Клубок Добра" з огляду на моє вміння майструвати неймовірні речі з вовни. Разом із майстрами цього чудового проєкту, ми почали в'язати комплектики для передчасно народжених діточок, надаючи їм комфорт і любов. Згодом я розробила власний неповторний проєкт під назвою "Куля Творчості", який справді переповнений незабутніми моментами. Цей проєкт здатний торкнутися широкої аудиторії, починаючи від непосидючих діточок і до мудрих літніх людей. Ми разом займаємося незвичайною творчістю, яка допомагає нам розслабитися, знайти відпочинок для нашого багатогранного розуму і отримати неперевершене задоволення від кожного кроку творчого процесу.

Влітку 2021-го року мені на очі потрапив пост про клуб "28 петель", який перебував у пошуках рукодільниць. В'язати вмію з дитинства, це моя медитація. Розумію, що можу допомогти недоношеним дітлахам. Прийшла на зустріч, на якій побачила дуже красивих, привітних, відкритих дівчат, жінок, які в'яжуть такі милі речі для діток. Дарують тепло своїх рук і сердець через свої пледики, шкарпетки, шапочки... І таке світло від них виходило!!! Долучилася до справи з першої нашої зустрічі. На кожну нашу зустріч летіла на крилах! Поспішала більше нав'язати, намагалася більше навчитися у більш досвідчених дівчат. Так почалося моє волонтерство. А потім настали страшні часи, війна. ...І ми почали зігрівати наших воїнів в'язаними речами. Перший місяць війни спати було неможливо. Ночами лізли в голову страшні думки. І щоб не впасти в депресію, почала в'язати ночами з молитвами про перемогу... Усі дівчата стали подругами, однодумцями, ми такі різні, але всі зараз працюємо з одними думками.

Привіт, мене звуть Даша, мені 19 років. Я закінчила курси перукарського мистецтва. Волонтерська діяльність стала важливою частиною мого життя завдяки координаторці Волонтерського Центру. Вона запропонувала мені брати участь у проєкті "Плед тисячі сердець". Спочатку ми почали в'язати квадратики вдома, а потім я стала активною членкою волонтерської команди Krivoy Rog Volunteer Community. Мій перший досвід включав участь у "Дні Добрих Справ", де я допомагала іншим перукарям заплітати дівчатам коси. Я дуже вдячна організаторам за можливість взяти участь у цій акції. Зараз я із задоволенням приїжджаю до волонтерського центру, бо щоразу тут з'являється можливість творити добрі справи. Ми готуємо хали, відвідуємо бабусь і дідусів, готуємо смаколики для допомоги нашим хлопцям. Нещодавно ми передали обладнання для передчасно народжених дітей у пологовий будинок, і це були неймовірні емоції. Волонтерство дарує мені радість і задоволення від можливості допомагати тим, хто цього потребує. Я хочу побажати всім нам натхнення, нових дивовижних проєктів, позитиву та непередаваних емоцій! Дякую, що ви робите добрі справи і надаєте можливість приєднатися до вас у цьому чудовому світі волонтерства!

Близько 2 років тому, я зрозуміла, що не можу просто сидіти склавши руки. Я почала допомагати, збираючи різні речі для захисту та нужденних. Початкові кроки у волонтерстві відбулися, коли я долучилася до роботи з пошиттям теплих устілок. Для мене стало очевидним, що кожен може допомогти своїми навичками. Але справжнє волонтерство почалося з Kryvyi Rih Volunteer Community при Хесед Хана. Я зрозуміла, що треба робити те, що вмієш і цим допомагати фронту й тим, хто цього потребує. В'язання привело мене в "28 петельок" зараз "Клубок добра". Ну, а далі сортування гуманітарки, комплектація продуктових наборів, участь в акції "Добрі справи" і, звісно, школа волонтерів. Свої захоплення можна перетворювати на маленькі проєкти. Оскільки мені подобається робота з випічкою, то з радістю відгукнулася на пропозицію координаторки Марії Ломачевської провести МК із випічки хал. І тепер у нас є ціла команда чудових халістів. МК з шиття шоперів, поклав початок нашій студії шиття. Допомагаючи іншим, я допомагаю собі у важкий час залишатися собою, і відчувати себе потрібною і корисною.

Вадим є одним із найактивніших учасників Сімейного клубу та програм ОЦ протягом 12 років. Його діти Єгор і Маргарита виросли в стінах ОЦ і на сьогоднішній день вони учасники Підліткового клубу та активні волонтери. З моменту приходу в ОЦ Вадим був ініціатором і організатором багатьох сімейних проєктів, свят, заходів, спрямованих на збереження і передачу єврейських традицій. Уже тоді його життєва позиція була спрямована на розвиток єврейської громади та створення самодостатнього Сімейного клубу. Постійно в сімейному клубі, як на виїзних заходах, так і в стінах Хеседу, Вадим проводить Шаббати і розповідає про традиції. У лютому 2016 р. виступив з ініціативою проведення Шаббатів щомісяця для всіх охочих учасників і клієнтів програм Хеседа. Цю ідею ми взяли як частину проекту "Шаббат шалом. Єврейський дім". Це прекрасний проєкт, який дуже популярний на сьогодні.

Доброго дня! Мене звати Марина. Я - волонтер Криворізького осередку Volunteer Community. В організацію мене привів мій син Коля, який першим у нашій родині почав брати участь у добрих справах. Він казав: "Мамо, йдемо зі мною. Там потрібні люди." Зараз я не уявляю себе без нашої дружної волонтерської родини. Яку б справу ми не робили, кожен готовий допомогти. Основною моєю діяльністю є проєкт "Взаємодія". Я беру участь у випіканні хал, створенні чаїв і смаколиків для маломобільних літніх людей. Щоразу із задоволенням відвідую наших дідусів і бабусь, бо знаю, наскільки для них це важливо. Їм дуже не вистачає спілкування, яке ми несемо. Коли відчиняються двері, я бачу сповнені радості очі. Деякі навіть не можуть стримати сліз вдячності. Мені особисто дуже цікаві наші бесіди. Це цінний зворотний зв'язок. Відчувати себе потрібним - це головне в нашій справі. Дуже важливою для мене є участь в акціях "Збери портфель дитині", "Крила", різноманітних виїздах, де збирають кошти для наших захисників і немовлят, допомога у виготовленні окопних свічок для захисників і багатьох інших справах. Мій чоловік також долучився до волонтерства. І в нас тепер є спільна сімейна справа. Запрошую до нас усіх небайдужих!