Доброго дня! Мене звати Марина. Я - волонтер Криворізького осередку Volunteer Community. В організацію мене привів мій син Коля, який першим у нашій родині почав брати участь у добрих справах. Він казав: "Мамо, йдемо зі мною. Там потрібні люди." Зараз я не уявляю себе без нашої дружної волонтерської родини. Яку б справу ми не робили, кожен готовий допомогти. Основною моєю діяльністю є проєкт "Взаємодія". Я беру участь у випіканні хал, створенні чаїв і смаколиків для маломобільних літніх людей. Щоразу із задоволенням відвідую наших дідусів і бабусь, бо знаю, наскільки для них це важливо. Їм дуже не вистачає спілкування, яке ми несемо. Коли відчиняються двері, я бачу сповнені радості очі. Деякі навіть не можуть стримати сліз вдячності. Мені особисто дуже цікаві наші бесіди. Це цінний зворотний зв'язок. Відчувати себе потрібним - це головне в нашій справі. Дуже важливою для мене є участь в акціях "Збери портфель дитині", "Крила", різноманітних виїздах, де збирають кошти для наших захисників і немовлят, допомога у виготовленні окопних свічок для захисників і багатьох інших справах. Мій чоловік також долучився до волонтерства. І в нас тепер є спільна сімейна справа. Запрошую до нас усіх небайдужих!

Я народилася в єврейській родині 11 листопада 1947 року. Закінчила Запорізький медичний інститут за спеціальністю фармакологія. У 2008 році потрапила в Хесед і з того моменту стала волонтеркою. Я - акторка волонтерської театральної студії "Шпиль", співачка хору "Золоті голоси", беру активну участь у проєкті "Допомога вдома" і є волонтеркою програми "Відкритий дім". Мій девіз: "Дарувати тепло людям"! Друзі, пам'ятайте, що так важливо віддавати своє тепло і допомогу нужденним людям!

Мене звати Інна Мартем'янова. Я працівник найбільшого металургійного підприємства в Європі АМКР, любляча дружина, мама чудової дівчинки та волонтерка. Для мене волонтерство - це можливість дарувати свою теплоту тим, хто найбільше її потребує! Тому, коли я дізналася про проєкт "Клубок добра", я долучилася до нього не замислюючись! Емоції, які я отримала, зв'язуючи свій перший "шедевр", я запам'ятаю на все життя! А знати, що цей пледик зігріє малечу, це просто чудово! Чому я займаюся волонтерством? Не знаю як для кого, але для мене це своєрідна профілактика емоційного вигорання. Волонтерство - це не хобі, це те, без чого я вже не уявляю своє життя! З моєї роботи я отримую величезне задоволення, тому що я знаю, що вона приносить користь іншим людям. Волонтерство - це інвестиція свого часу, зусиль і таланту. Так, ви вкладаєте найдорожче, що є у людини - свій час, але натомість ви отримуєте досвід, навички, нових друзів і море емоцій. Допомагаючи іншим, ви стаєте кращими! Тому я переконана, що кожен із нас може стати волонтером. Головна вимога - це бажання! Бажання допомагати людям і робити наш світ кращим!

Волонтерство - це моє покликання, поклик душі та усвідомлений шлях, який можна назвати стилем життя. У нашому суспільстві завжди бракує людяності, коли починаєш дивитися навколо... Я долучилася до команди волонтерів саме за внутрішнім спонуканням, тут поєдналися моя любов до дітей та рукоділля. Для мене в'язання мініатюрного одягу - це справжнє задоволення. Проєкт "Клубок добра" у мережі Volunteer Community став відправною точкою мого волонтерського шляху в цій команді. Потім Тетяна Куц, яка очолювала цей проєкт, запропонувала мені стати координатором проєкту. Без роздумів я погодилася, бо якщо досвідчена людина побачила в мені потенціал, значить, я зможу впоратися з усіма завданнями. Так почалася нова глава мого волонтерства. Керувати волонтерами - це величезна відповідальність, яка вимагає безліч навичок. Але завдяки команді фей-волонтерів я легко адаптувалася. Я відчуваю, що знаходжусь на своєму шляху, і, незважаючи на всі стереотипи, зараз усі люди усвідомлюють, наскільки важливим є волонтерство.

Влітку 2021-го року мені на очі потрапив пост про клуб "28 петель", який перебував у пошуках рукодільниць. В'язати вмію з дитинства, це моя медитація. Розумію, що можу допомогти недоношеним дітлахам. Прийшла на зустріч, на якій побачила дуже красивих, привітних, відкритих дівчат, жінок, які в'яжуть такі милі речі для діток. Дарують тепло своїх рук і сердець через свої пледики, шкарпетки, шапочки... І таке світло від них виходило!!! Долучилася до справи з першої нашої зустрічі. На кожну нашу зустріч летіла на крилах! Поспішала більше нав'язати, намагалася більше навчитися у більш досвідчених дівчат. Так почалося моє волонтерство. А потім настали страшні часи, війна. ...І ми почали зігрівати наших воїнів в'язаними речами. Перший місяць війни спати було неможливо. Ночами лізли в голову страшні думки. І щоб не впасти в депресію, почала в'язати ночами з молитвами про перемогу... Усі дівчата стали подругами, однодумцями, ми такі різні, але всі зараз працюємо з одними думками.

Мене звати Валентина Петрівна Долгорук. Я пенсіонерка, і мої захоплення - це в'язання та вишивання. Одного разу одна з волонтерок запросила мене долучитися до проєкту "Плед тисяча сердець". Відтоді, починаючи з квітня 2022 року, я почала в'язати пледи та комплекти для "квапливок" у пологових будинках. Взимку ми також в'язали шкарпетки для наших захисників. Таким чином, я стала частиною волонтерської групи Kryvyi Rih Volunteer Community. У нас ще багато цікавих проєктів, і мені дуже подобається разом із нашими волонтерами робити добрі справи. Запрошую всіх охочих приєднатися до нашої команди та разом з нами творити добро!

Мене звати Яна, і я почала займатися волонтерською діяльністю з вересня 2022 року. Що спонукає мене до волонтерства? По-перше, я вірю, що займаючись волонтерством, ми робимо кращим не тільки світ, а й себе. За цей час я дуже змінилася на краще і не хочу зупинятися на цьому. По-друге, це просто незабутнє відчуття, коли ти відчуваєш себе корисним для суспільства і знаєш, що робиш внесок у розвиток свого міста і всієї країни. По-третє, мені це просто дуже подобається! Волонтерство - це вже мій стиль життя, який я не хочу змінювати. У Sumy Volunteer Community я знайшла справжню волонтерську сім'ю, де ти не тільки допомагаєш іншим, а й тебе самого підтримують і мотивують. Наразі волонтерство - це мій особистий внесок у нашу спільну перемогу, щоб потім я розуміла, що теж доклала зусиль до неї і не була байдужою до долі України. Коли я роблю добрі справи, мене охоплює дуже приємне відчуття, яке неможливо описати одним словом. Це суміш щастя, радості, задоволення, натхнення і гордості... Моє серце наповнюється теплом, коли зробивши добру справу, бачиш задоволеного ситого котика або посмішку, чуєш приємні слова на свою адресу. Ще в шкільні роки я прочитала красиву цитату Амелії Ерхарт, з якою я повністю згодна: "Один-єдиний добрий вчинок широко розкидає своє коріння, з якого виростають нові пагони, з яких потім народжуються нові дерева". Я сподіваюся, що своїми добрими справами я когось надихаю на добрі вчинки і ми всі разом запускаємо глобальний кругообіг добра у світі.

Мене звати Оксана, і я працюю в авіаметеорологічній станції Кривий Ріг. Моє захоплення - в'язання та вишивка. Одного разу моя подруга розповіла мені про клуб, який створює речі для передчасно народжених дітей. Оскільки я володію навичками в'язання і люблю цю справу, я вирішила долучитися до цієї доброї справи. Так я вже 3 роки є частиною "Клубка Добра" у Kryvyi Rih Volunteer Community. Бажаю вашій команді постійного наповнення новими волонтерами, які привносять свіжий погляд та ентузіазм. Нехай ваше натхнення не знає меж і буде вас наполегливо підтримувати на шляху до досягнення ваших цілей. Нехай кожен ваш творчий успіх стає новим етапом зростання з кожним проєктом, який ви втілюєте. Бажаю вам безліч нових проєктів, які не лише розширять вашу діяльність, а й позитивно вплинуть на спільноту, якій ви надаєте підтримку.

Мене звати Інна Давніч. Якось моя подружка запросила мене приєднатися до проєкту "Марафон добра", потім я брала участь у проєкті "Взаємодія" та "Charity box". Kryvyi Rih Volunteer Community - це організація з чудовими людьми, які завжди готові допомогти і підтримати. Вона дає можливість допомагати, розвиватися, розширювати свій кругозір, займатися з людьми. Мені дуже подобається допомагати тим, хто цього потребує. Найголовніше - це те, що я займаюся дійсно потрібною справою.

Бажаю щоб до нашого руху долучалися нові волонтери, які будуть вносити свіжий погляд і нові проєкти.

Привіт, мене звуть Даша, мені 19 років. Я закінчила курси перукарського мистецтва. Волонтерська діяльність стала важливою частиною мого життя завдяки координаторці Волонтерського Центру. Вона запропонувала мені брати участь у проєкті "Плед тисячі сердець". Спочатку ми почали в'язати квадратики вдома, а потім я стала активною членкою волонтерської команди Krivoy Rog Volunteer Community. Мій перший досвід включав участь у "Дні Добрих Справ", де я допомагала іншим перукарям заплітати дівчатам коси. Я дуже вдячна організаторам за можливість взяти участь у цій акції. Зараз я із задоволенням приїжджаю до волонтерського центру, бо щоразу тут з'являється можливість творити добрі справи. Ми готуємо хали, відвідуємо бабусь і дідусів, готуємо смаколики для допомоги нашим хлопцям. Нещодавно ми передали обладнання для передчасно народжених дітей у пологовий будинок, і це були неймовірні емоції. Волонтерство дарує мені радість і задоволення від можливості допомагати тим, хто цього потребує. Я хочу побажати всім нам натхнення, нових дивовижних проєктів, позитиву та непередаваних емоцій! Дякую, що ви робите добрі справи і надаєте можливість приєднатися до вас у цьому чудовому світі волонтерства!

Близько 2 років тому, я зрозуміла, що не можу просто сидіти склавши руки. Я почала допомагати, збираючи різні речі для захисту та нужденних. Початкові кроки у волонтерстві відбулися, коли я долучилася до роботи з пошиттям теплих устілок. Для мене стало очевидним, що кожен може допомогти своїми навичками. Але справжнє волонтерство почалося з Kryvyi Rih Volunteer Community при Хесед Хана. Я зрозуміла, що треба робити те, що вмієш і цим допомагати фронту й тим, хто цього потребує. В'язання привело мене в "28 петельок" зараз "Клубок добра". Ну, а далі сортування гуманітарки, комплектація продуктових наборів, участь в акції "Добрі справи" і, звісно, школа волонтерів. Свої захоплення можна перетворювати на маленькі проєкти. Оскільки мені подобається робота з випічкою, то з радістю відгукнулася на пропозицію координаторки Марії Ломачевської провести МК із випічки хал. І тепер у нас є ціла команда чудових халістів. МК з шиття шоперів, поклав початок нашій студії шиття. Допомагаючи іншим, я допомагаю собі у важкий час залишатися собою, і відчувати себе потрібною і корисною.

Я, Табакіна Юлія, практичний психолог Криворізького ліцею № 24 і консультант Гарячої лінії психологічної підтримки м. Кривий Ріг з початку повномасштабного вторгнення зайняла активну громадську позицію. Кривий Ріг від початку повномасштабного вторгнення зайняла активну громадську позицію і вибрала для себе ті сфери діяльності, де я зможу бути корисною. Надаю безоплатну психологічну допомогу, консультую та створюю психологічні програми для підтримки дітей та молоді, а також беру активну участь у різноманітних благодійних акціях, забігах та проєктах. З 2023 року долучилася до дружньої та креативної команди Kryvyi Rih Volunteer Community, де очолила Книжковий клуб "Читануті". Клуб був створений з метою популяризації української літератури, української мови, сучасних авторів та читання, взагалі. Ми організовуємо заходи, де люди можуть обмінюватися книжками, віддавати їх у лікарню або віддавати їх на переробку. За отримані кошти ми можемо фінансувати різні проєкти нашого Центру. У майбутньому планую розширити межі клубу до проведення лекції, тренінгів, освітніх заходів, груп підтримки та івентів на різні психологічні теми. Організувати книжковий клуб для дітей та підлітків, де вони не лише читатимуть книжки, а й обговорюватимуть їх із психологічним підґрунтям, розглядатимуть теми, що сприятимуть розвитку емоційного та соціального інтелекту. Створення читацької групи для людей з особливими потребами або іншими вразливими групами.