Таміла Абрамівна Шапіро - наш наставник і натхненник! Цією жінкою не можливо не захоплюватися, на неї хочеться бути схожою, їй притаманні багато лідерських якостей - творча ініціатива, працездатність, прагнення до пізнання і вдосконалення, принциповість, вміння цінувати людей і брати на себе відповідальність. І саме ця жінка заслуговує на особливу увагу, як волонтерка, наставниця і людина, якою пишається єврейська громада і Хесед нашого міста. Таміла Абрамівна Шапіро педагог-волонтер з великим стажем, вона небайдужа до всього, що відбувається в єврейській громаді та не тільки... Таміла Шапіро про себе: "Єврейський період у моєму житті розпочався з 1993 року, коли я повернулася в рідне місто з Полтави. А з 1994 року починається мій волонтерський стаж у єврейській громаді... Робити добрі й потрібні справи, отримуючи задоволення від того, що допомагаєш і задоволення від самореалізації, це те, що об'єднує всіх волонтерів!" Таміла Абрамівна і зараз у строю, продовжує волонтерську роботу донині, вона є керівником літературного клубу в Хеседі та щомісяця, а то й кілька разів на місяць проводить тематичні зустрічі з підопічними учасниками програм єврейського відродження. Не одне покоління єврейських дітей було виховано Тамілою Абрамівною. Разом зі знаннями єврейської культури вона змогла прищепити бажання творити добро. Багатий досвід роботи і ще багато нерозкритого таїться в цій талановитій небайдужій жінці...

Доброго дня! Мене звати Марина. Я - волонтер Криворізького осередку Volunteer Community. В організацію мене привів мій син Коля, який першим у нашій родині почав брати участь у добрих справах. Він казав: "Мамо, йдемо зі мною. Там потрібні люди." Зараз я не уявляю себе без нашої дружної волонтерської родини. Яку б справу ми не робили, кожен готовий допомогти. Основною моєю діяльністю є проєкт "Взаємодія". Я беру участь у випіканні хал, створенні чаїв і смаколиків для маломобільних літніх людей. Щоразу із задоволенням відвідую наших дідусів і бабусь, бо знаю, наскільки для них це важливо. Їм дуже не вистачає спілкування, яке ми несемо. Коли відчиняються двері, я бачу сповнені радості очі. Деякі навіть не можуть стримати сліз вдячності. Мені особисто дуже цікаві наші бесіди. Це цінний зворотний зв'язок. Відчувати себе потрібним - це головне в нашій справі. Дуже важливою для мене є участь в акціях "Збери портфель дитині", "Крила", різноманітних виїздах, де збирають кошти для наших захисників і немовлят, допомога у виготовленні окопних свічок для захисників і багатьох інших справах. Мій чоловік також долучився до волонтерства. І в нас тепер є спільна сімейна справа. Запрошую до нас усіх небайдужих!

Волонтерка і керівниця проєкту "Чудо-шапочки", ініціаторка безлічі ідей, натхненниця й організаторка: "Волонтерки вкладають любов у кожну шапочку, у кожну іграшку. Де вони беруть енергію? У волонтерській роботі. Одне задоволення - спостерігати, як ще донедавна незнайомі жінки стають подругами, підтримують і надихають одна одну, щоб зробити світ красивішим і добрішим."

Я, Табакіна Юлія, практичний психолог Криворізького ліцею № 24 і консультант Гарячої лінії психологічної підтримки м. Кривий Ріг з початку повномасштабного вторгнення зайняла активну громадську позицію. Кривий Ріг від початку повномасштабного вторгнення зайняла активну громадську позицію і вибрала для себе ті сфери діяльності, де я зможу бути корисною. Надаю безоплатну психологічну допомогу, консультую та створюю психологічні програми для підтримки дітей та молоді, а також беру активну участь у різноманітних благодійних акціях, забігах та проєктах. З 2023 року долучилася до дружньої та креативної команди Kryvyi Rih Volunteer Community, де очолила Книжковий клуб "Читануті". Клуб був створений з метою популяризації української літератури, української мови, сучасних авторів та читання, взагалі. Ми організовуємо заходи, де люди можуть обмінюватися книжками, віддавати їх у лікарню або віддавати їх на переробку. За отримані кошти ми можемо фінансувати різні проєкти нашого Центру. У майбутньому планую розширити межі клубу до проведення лекції, тренінгів, освітніх заходів, груп підтримки та івентів на різні психологічні теми. Організувати книжковий клуб для дітей та підлітків, де вони не лише читатимуть книжки, а й обговорюватимуть їх із психологічним підґрунтям, розглядатимуть теми, що сприятимуть розвитку емоційного та соціального інтелекту. Створення читацької групи для людей з особливими потребами або іншими вразливими групами.

Мене звати Борис, я 1947 року народження. Волонтером став у 2015 р., а зараз є координатором у проекті "Пам'ять поколінь". Я вважаю, що волонтером можна стати абсолютно в будь-якому віці. У мене багато сил і знань, і волонтерство для мене один із найкращих способів проявити себе і реалізувати свій потенціал...

Волонтерство - це для мене пізнання і розкриття моїх потенціалів, через цікаві проєкти, в яких я допомагаю розкритися іншій людині. Волонтерство дає мені творчу самореалізацію в колі людей. І всі проєкти, в яких я брала участь, приносили мені і людям чудовий настрій, можливість розкритися і довіритися в спілкуванні, і взаємну вдячність. Усім, хто ухвалить рішення стати волонтером, я від щирого серця бажаю розкритися світові та людям, і відчувши цю прекрасну взаємодію, наповнювати й наповнюватися любов'ю до своєї справи, до розвитку творчості та креативу.

Я народилася в єврейській родині 11 листопада 1947 року. Закінчила Запорізький медичний інститут за спеціальністю фармакологія. У 2008 році потрапила в Хесед і з того моменту стала волонтеркою. Я - акторка волонтерської театральної студії "Шпиль", співачка хору "Золоті голоси", беру активну участь у проєкті "Допомога вдома" і є волонтеркою програми "Відкритий дім". Мій девіз: "Дарувати тепло людям"! Друзі, пам'ятайте, що так важливо віддавати своє тепло і допомогу нужденним людям!

Бути волонтером для мене це можливість з іншими волонтерами допомогти нужденним, і брати участь в інших проєктах, де так само потрібна наша допомога, адже якщо ми разом ми сила. Волонтером бути круто! Адже ти не тільки віддаєш, а й отримуєш.

Мене звати Костянтин, і я займаюся волонтерською діяльністю вже понад рік. Можливо, я міг би почати це робити раніше, але раніше не усвідомлював її як таку. Для мене дуже важливо мати можливість хоч чимось допомогти в такі важкі часи. Волонтерство допомогло мені вийти з особистої кризи. Можна сказати, що воно було для мене як свіже повітря. Спочатку я думав, що мій внесок - це всього лише крапля в морі, але згодом усвідомив, що море складається з безлічі таких крапель і є величезною силою. Силою, яка робить добрі справи і допомагає іншим. Давним-давно я подивився цікавий фільм під назвою "Плати вперед". Ця трагічна історія заінтригувала мене своєю ідеєю. Суть фільму полягає в тому, що на уроці дітям задали домашнє завдання - придумати систему, яка допомогла б людям покращити життя. Маленький хлопчик вигадав систему допомоги людям, яка полягала в тому, що він безоплатно робив три добрі справи для трьох різних людей, з однією умовою: кожен із цих трьох людей має зробити те саме для трьох інших незнайомців. Я можу встановити паралель із моїми відчуттями. Я знаю, що мій особистий внесок у волонтерську діяльність не буде марним. Він знайде своє місце в цьому світі й обов'язково стане в пригоді комусь.

Мене звати Катя і я волонтерка вже приблизно рік. Мені це важливо, бо хочеться відчувати, що я роблю якийсь внесок у добрий стан людей, які потребують допомоги чи уваги. Також мені просто приємно брати участь у соціальних проєктах, і я дуже хочу ще більше часу приділяти волонтерству - спілкуватися з людьми, до яких ми приїжджаємо з шаббатними наборами, чи з дітьми-переселенцями, для яких проводимо різні заходи. Це заряджає енергією і дає натхнення жити.

Ніна Поплужна - Волонтер заради душі! Більше 20-ти років Ніна активна учасниця програм Миколаївського Товариства Єврейської Культури. Маючи великий досвід у наданні допомоги членам громади, Ніна одна з перших стала Волонтером навесні 2015 року, коли під дахом НТЄК утворився Миколаївський Волонтерський Центр. Разом зі своїми онуками, Ніна бере активну участь у програмах і проектах "Mykolayiv Volunteer Noek". Це і допомога самотнім літнім людям, і забезпечення музичного супроводу на різних заходах, і проведення Шабатів... Але найбільше Ніна присвячує свій вільний час дітям єврейської громади. З радістю вона вчить їх гри на гітарі. Деякі хлопці, завдяки Ніні, вступають до музичних навчальних закладів. Ніна Поплужна з радістю і гордістю заявляє про себе - Я - Волонтер!

Усім привіт! Мене звати Олександр, я - людина, яку не потрібно довго просити про допомогу. Якщо в мене є можливість, я із задоволенням допомагаю. Волонтерство стало для мене своєрідною мантрою добра, яка допомагає почуватися трохи краще. Після початку війни в Україні в мене побільшало вільного часу, тому я став більше займатися волонтерською діяльністю і допомагати іншим. Я добре розбираюся в техніці і з радістю допомагаю налаштовувати планшети, ноутбуки та інші гаджети. Розвантажити автомобіль вагою в 10 тонн для мене також не становить проблеми. Хто, як не ми, маємо допомагати одне одному, особливо коли маємо час і бажання це робити. Для мене волонтерство - це "кармічний кайф", можливість робити добро тут і зараз!