Привіт. Я Настя Козацька. Мені 18 років. Я навчаюся в коледжі мистецтв на 3 курсі. Займаюся волонтерством 3 роки. Оскільки я творча людина, мені дуже подобається співати на благодійних заходах і допомагати в організації подібних заходів.

Одного разу, я поставив собі запитання, чому я волонтер? На це запитання можна знайти багато відповідей. Ну, по-перше, - я молодий і енергійний, що важливо для волонтера. По-друге, мені подобається бути необхідним людям будь-якого віку. По-третє, - мені приносить задоволення бачити результати від підтримки та допомоги, яку я даю літнім людям. А, по-четверте, - я заряджаюся позитивом від спілкування з дітьми. Твори добро на всій землі, Воно повернеться знову до тебе. І милосердя серед людей Планету зробить сильнішою!

Волонтерством займався і до цього, але з мережею познайомився під час онлайн навчання дружини у "Школі волонтерів". Відтоді щотижня по 5-8 годин виділяє на творення добрих справ з іншими учасниками. Спочатку це була участь у проєкті "Взаємодія", де розвозили продуктові набори клієнтам Хеседи, спілкувалися з ними, допомагали у вирішенні побутових питань. Згодом, взяв участь у проєкті "Турботливий зв'язок" і протягом двох місяців розвіз телефони близько 40 клієнтам Хеседа. І так з кожним разом кількість проєктів, у яких бере участь, збільшується. Оскільки працює у вищому навчальному закладі, то залучає до волонтерства і студентів, і колектив. Надихають люди, які оточують, а мотивує та підтримує родина. Вдячний мережі Volunteer Community за можливість допомагати, розвиватися, знайомитися з людьми, налагоджувати зв'язки між містами, країнами, розширювати свій світогляд та наповнювати свій багаж знань новим і дуже цікавим!

Волонтер - для мене це той, хто працює у своє задоволення на благо інших, не просячи нічого натомість. Нічого, крім посмішки або привітного кивка, що дає зрозуміти, що ти все зробив правильно. Це солідарність, це допомога ближньому. До того ж збагачувати душу подібними справами набагато приємніше, ніж набивати гаманець. І тому я творю добро з нашими Луцькими волонтерами - творити добро разом веселіше!

З 2005 року, в Миколаївському Товаристві Єврейської Культури, працює програма "Бісероманія". Учасниками цієї програми є всі охочі, від 5 до 87 років! Протягом багатьох років керівником цієї програми є волонтерка Ніна Левицька. Шедеври, створені її руками, а також руками її учнів, прикрашають НОЕК. Також велику кількість робіт було подаровано до кожного єврейського свята самотнім літнім людям, дітям із неповних родин, нашим гостям із різних міст і країн. Щоразу Ніна з учнями-аматорами створюють приголомшливу красу. Усі роботи тематичні. Більшість із них, звісно ж, пов'язані з єврейською культурою і традицією. "Бісер я любила з дитинства. У НОЕКі я отримала чудову можливість передати іншим накопичені знання, ідеї, вміння, можливість створювати красу, коли кожна учасниця додає щось своє в черговий виріб нашого гуртка. Ми всі вчимося одна в одної, обмінюємося ідеями і створюємо незвичайні речі....", - саме так Ніна бачить те, що вона робить і любить всією душею!

Волонтерством почав займатися ще в школі, допомагав бабусям, дідусям, їздив у дитячі будинки-інтернати. Після школи продовжив займатися волонтерством в університеті. А цієї весни його запросили взяти участь у благодійній акції від єврейської громади, яка мала назву "День добрих справ", також брав участь у цій самій акції, але в Дніпропетровську. Після цього його взяли у волонтери на постійну основу. Чому я займаюся волонтерством? Це єдиний вид діяльності, яким я займаюся від чистого серця, і просто так віддаю частинку себе іншим людям. І ще напевно, мені хочеться, щоб люди, які з тих чи інших причин не можуть допомогти собі самі знали, розуміли та відчували допомогу від волонтерів. Що я хочу від цієї діяльності? Хочу відчувати себе потрібним, перед тими кому допомагаю. Нові знайомства з такими ж хлопцями, які допомагають іншим. І розуміння того, що наша допомога приносить щастя тим, кому ми допомагаємо.

Волонтерство для мене - це допомога, співпраця і співчуття. Коли в мене з'являється вільний час, я завжди шукаю можливості допомогти іншим. Мене надихає можливість бути Шабатним гостем, взаємодія з людьми та участь у проєктах, які допомагають сприяти духовному розвитку та взаєморозумінню. Для мене волонтерство - це насолода і можливість допомогти іншим.

Мене звати Валентина Петрівна Долгорук. Я пенсіонерка, і мої захоплення - це в'язання та вишивання. Одного разу одна з волонтерок запросила мене долучитися до проєкту "Плед тисяча сердець". Відтоді, починаючи з квітня 2022 року, я почала в'язати пледи та комплекти для "квапливок" у пологових будинках. Взимку ми також в'язали шкарпетки для наших захисників. Таким чином, я стала частиною волонтерської групи Kryvyi Rih Volunteer Community. У нас ще багато цікавих проєктів, і мені дуже подобається разом із нашими волонтерами робити добрі справи. Запрошую всіх охочих приєднатися до нашої команди та разом з нами творити добро!

Чому саме волонтерство? Людина народжується тільки для того, щоб допомагати іншим, жити для інших! Що для мене волонтерство? Внутрішня психологічна потреба бути потрібним. Це життєва! Духовна! Фізична! Необхідність!!! Допомога іншим - це громада, а громада - це для мене все!  Який напрямок мені найближчий? Звичайно ж, діти! Приїжджаєш в інтернат, віддаєш малечі своє тепло, а дітки обіймуть, відпускати не хочуть і біжать за автобусом із криками: "Приїжджайте скоріше", - і думаєш, що коли хоч на мить зігрів своїм теплом малюків, а оченята сяють щастям, значить, не даремно живеш.

Людмила - волонтер з багаторічним стажем! Бере активну участь у проєктах, спрямованих на роботу з людьми похилого віку, - "Взаємодія", "Святкові візити до самотніх людей похилого віку", "Миколаївський Некрополь" (прибирання та впорядкування старого закинутого Єврейського цвинтаря, який є історичною цінністю міста). У проєкті "Взаємодія" у Людмили не один, а кілька підшефних, для яких вона не шкодує ні сил, ні часу. Допомога її полягає в тому, щоб у будинках самотніх літніх людей завжди було затишно, чисто і приготовано гарячу їжу. Разом із чоловіком і донькою, Людмила Юрченко бере участь у проекті "Сімейне Волонтерство". Також Міла займається збором одягу, продуктами харчування та засобів першої необхідності для дітей групи ризику Єврейської громади. Завдяки вмінню знаходити спільну мову з людьми, Людмила залучила до нашої Громади кілька родин, які сьогодні беруть активну участь у проєкті "Сімейне Волонтерство". Волонтерський центр Миколаєва дуже пишається своїми Волонтерами!

Пенсіонерка, клієнтка КОБОЄЦ "Хесед Шломо" та волонтерка Kropyvnytskyi Volunteer Community від дня його заснування. Активна учасниця проєктів "Я - волонтер!", "Поїздки в місто Олександрія", "Банк речей", акцій "Зберемо портфель дитині", "Тиждень добрих справ", "Зробимо Україну чистою". Як волонтерка - проводить для дітей майстер-класи з ткацтва, а для підлітків та молоді Хеседа - майстер-класи з гри в настільний теніс - Любов є майстром спорту з настільного тенісу. Завжди готова надати допомогу будь-кому, хто її потребує. "У Волонтерському Центрі я зустріла своїх однодумців. Разом із ними ми робимо багато добрих справ, даруючи тим, кому допомагаємо, любов і тепло своїх сердець."

Волонтерською діяльністю займаюся трохи більше року. Я вважаю, що в такі скрутні часи людям (особливо вразливим групам) необхідна допомога, і для мене волонтерство - це, насамперед, моральний обов'язок перед самим собою і перед суспільством. З початку мого волонтерського шляху я зрозумів, що мені подобається робити добрі справи і допомагати людям. Нині волонтерство відіграє в моєму житті дуже значну роль, і навіть попри завантажений робочий графік, я все одно знаходжу час на це. Роблячи добрі справи, я відчуваю, що навіть одна маленька людина може стати частиною чогось великого і доброго в цьому світі.