Володя - один із перших волонтерів у "Rivne Volunteer Community" і з тих людей, яких не треба кликати на допомогу, він сам з'являється в потрібному місці й у потрібний час, як за помахом чарівної палички! Чуйний, працьовитий, хазяйновитий і завжди готовий до дії. Він гарний не тільки у "фізичній допомозі", а й чудовий співрозмовник для будь-якого покоління. "Я хочу, щоб моя дочка виросла Людиною. А для цього я маю стати для неї прикладом, заслужити це, показати, що на мене можна рівнятися. Саме в цьому мені допомагає моя волонтерська діяльність. Вона бачить, що тато несе добро в цей світ і теж починає вчитися творити добрі справи. На моєму прикладі - і це найважливіше!"

Я думаю, що кожен волонтер найкращий у цій справі немає переможців, є тільки ті, хто бере участь! Волонтерство допомагає нам зрозуміти, що ми в цьому світі не одні! Ця праця позбавляє нас егоїзму, розкриває наше серце для любові і наповнює його душевною добротою і співчуттям. Завдяки волонтерській справі ми самі стаємо кращими. І тоді ми можемо допомагати тому, хто нас потребує, бути з ними поруч, коли це необхідно, роблячи їхнє життя кращим. Волонтерський рух об'єднує людей для спільного блага зробити світ щасливішим. Волонтери - це ті люди, які мають велику любов до людей і величезне бажання їм допомагати, внести позитив у життя, подарувати посмішки і надію на краще майбутнє! І головне зрозуміти, що ми всі на рівних і всі єдині в цьому світі! Що тільки любов і доброта зроблять наш світ щасливішим !!!

Розенфельд Олександр Михайлович 26.08.1984 р. Освіта вища економічна Учасник громадських програм з 2001 року (літні сімейні табори, дитячий клуб, театр-студія). З 2014 року - співробітник БЦ "Хесед Емуна", координатор Volunteer Community у м. Вінниця та Вінницькій області.

Валентині Львівні 61 рік, вона є координатором проєкту "Тепло моїх рук" і сполучною ланкою в проєктах "Вільні вуха" та "Взаємодія". Волонтерство для неї почалося 2016 року. У той час волонтером називали кожного, хто приносив користь у роботі Хеседа, тому можна вважати, що це був її перший досвід. Крім цього, Валентина Львівна бере участь у безлічі інших волонтерських рухів, і каже, що завжди дізнається в цьому для себе щось нове. Сім'я завжди була солідарна з її заняттям волонтерством. Валентина бажає завжди вкладати душу в те, чим займається!

Мене звуть Сергій Барановський. Я закінчив загальноосвітню школу №8 у м.Могилів-Подільський. Я волонтер Хеседа з 2004р. Волонтерство для мене - це одне з моїх хобі у вільний від роботи час і спосіб самореалізації. Я намагаюся брати участь у всіх волонтерських акціях, а також є постійним помічником у проекті "Домашній Майстер".

Волонтерство для мене - це не просто спосіб відпочити або психотерапія, це щось більше. Це можливість активно впливати на світ навколо нас і робити його трохи кращим.

Мій вибір займатися волонтерством був обумовлений бажанням зробити світ кращим місцем для життя. У 2012 році я почав свій волонтерський шлях з допомоги організації у святкуванні дня міста Одеси. Цей день став для мене початком чогось нового і значущого.

З часом мій волонтерський досвід розширився, і тепер я беру участь у 70% заходах у місті Одесі та у 10% заходах по всій Україні. Це можливість не лише робити добрі справи, а й зустрічати нових цікавих людей та навчатися щось нове.

Звичайно, існують труднощі у волонтерстві, зокрема, не всі люди завжди розуміють, чому потрібно витрачати свій час на допомогу іншим. Але це не зупиняє мене, адже я вірю у справжнє значення волонтерства і впевнений, що моя робота має сенс.

Для мене волонтерство - це спокій і можливість бути прикладом для нового покоління волонтерів. Це дарує мені задоволення та радість, бо я знаю, що мої зусилля не пропадають дарма і приносять користь нашому суспільству.

До волонтерства я прийшла через своїх друзів. Мені дуже подобається працювати з дітками, вони дуже чуйні та чесні, люблю заняття "Глинотерапії", терапевтичну коробку Юнга. Волонтерство - це теплота і щасливі оченята дітей...

Проєкт "Клубок добра" спочатку привернув і об'єднав людей, готових безкорисливо творити на благо інших. Наталя з моменту організації проєкту стала одним з активних учасників. Маючи різнобічні таланти, вона в'яже неймовірні шапочки для онкохворих дітей, чудово вишиває, створює неповторні екоторбинки, які користуються особливим успіхом на аукціонах для надання допомоги хворим дітям. З ініціативи Наталії майстрині створили пальчиковий театр із неймовірними іграшками. Наталя активно залучає своїх друзів до волонтерського руху. І вони із задоволенням приєднуються та беруть участь у проєктах Rivne Volunteer Community.

Волонтерство для мене - це обмін позитивними емоціями та бажання творити добро в світі, надавати допомогу тим, хто її потребує.

Мій вибір займатися волонтерством був обумовлений змінами, які принесла війна. Переїхавши в Луцьк і приєднавшись до волонтерського центру, я розуміла, що це не просто вибір, а стиль мого життя. Потреба допомагати тим, хто переживає складні часи, стала невід'ємною частиною мого щодення.

У своєму волонтерському шляху я беру участь у проєктах, спрямованих на забезпечення продовольчої безпеки (Food Security), допомогу людям у Хеседі, збір та збереження спогадів в проекті "Пам'ять", а також роботу з підтримки здоров'я в проекті "Радуга здоров'я".

У моєму волонтерському досвіді я не стикаюся з серйозними труднощами. Бути волонтером у нашому центрі - це одне задоволення, адже кожна допомога та кожен проект приносять радість та задоволення.

Волонтерство дарує мені нові знайомства, розширює мої можливості та надає знання, які не тільки корисні для інших, але й для мого власного особистісного зростання.

Волонтерка бере участь у різних проєктах і заходах з лютого 2016 року. Особливу активність Віка почала проявляти з весни 2017 року, коли розпочався проект "Хліб і Молоко". Тепер вона постійний учасник проєкту, щоп'ятниці виконує свою функцію з доставки посилки в сім'ю Нікітіної Маргарити. Дівчина і жінка швидко знайшли спільну мову. Віка також подружилася з Олею та Олексієм - дітьми Маргарити Рудольфівни, які раніше були активними учасниками різних програм ХБФ "Хесед Бешт". Зараз молоді люди зайняті роботою й активність проявляють рідше. Однак завдяки Віці та її візитам у сім'ю до матері сімейства (яка за станом здоров'я практично не виходить з дому) ця єврейська сім'я відчуває нерозривний зв'язок із громадою. І п'ятничними вечорами вони збираються разом, зустрічають Шаббат і можуть довго розмовляти. Проект "Хліб і Молоко" показав Віці системність роботи волонтерства, і тепер вона думає над створенням власного проекту у 2018 році. Конференція в Кишиневі, в колі однодумців, має посприяти її зростанню як волонтерки, надати впевненості у своїх силах і показати приклади інших активістів.

Юрій Романов - постійний учасник багатьох волонтерських програм нашого Центру. Колишній військовий, теперішній пенсіонер, ця людина володіє чудовим ресурсом, який є ключовим для волонтерства - наявністю вільного часу. Юрій постійний учасник будь-яких справ, у яких є потреба у фізичній силі. Крім того, він чудовий танцюрист і волонтерить у проєкті "Бал сивочолих панянок і кавалерів" (з наступного року він уже цілком може бути учасником). Надзвичайно жвавий та енергійний, Юрій Валентинович приходить на допомогу самотнім і самотньо-проживаючим, з радістю виконує кур'єрські завдання у проєкті "Добрий Гість". Для цієї людини волонтерська допомога - не розвага або трата особистого часу. Це насамперед виконання Заповіді Міцви, яку, як релігійна людина, Юрій Валентинович шанує.

Одного разу, я поставив собі запитання, чому я волонтер? На це запитання можна знайти багато відповідей. Ну, по-перше, - я молодий і енергійний, що важливо для волонтера. По-друге, мені подобається бути необхідним людям будь-якого віку. По-третє, - мені приносить задоволення бачити результати від підтримки та допомоги, яку я даю літнім людям. А, по-четверте, - я заряджаюся позитивом від спілкування з дітьми. Твори добро на всій землі, Воно повернеться знову до тебе. І милосердя серед людей Планету зробить сильнішою!