З 2005 року, в Миколаївському Товаристві Єврейської Культури, працює програма "Бісероманія". Учасниками цієї програми є всі охочі, від 5 до 87 років! Протягом багатьох років керівником цієї програми є волонтерка Ніна Левицька. Шедеври, створені її руками, а також руками її учнів, прикрашають НОЕК. Також велику кількість робіт було подаровано до кожного єврейського свята самотнім літнім людям, дітям із неповних родин, нашим гостям із різних міст і країн. Щоразу Ніна з учнями-аматорами створюють приголомшливу красу. Усі роботи тематичні. Більшість із них, звісно ж, пов'язані з єврейською культурою і традицією. "Бісер я любила з дитинства. У НОЕКі я отримала чудову можливість передати іншим накопичені знання, ідеї, вміння, можливість створювати красу, коли кожна учасниця додає щось своє в черговий виріб нашого гуртка. Ми всі вчимося одна в одної, обмінюємося ідеями і створюємо незвичайні речі....", - саме так Ніна бачить те, що вона робить і любить всією душею!

Мене звати Борис, я 1947 року народження. Волонтером став у 2015 р., а зараз є координатором у проекті "Пам'ять поколінь". Я вважаю, що волонтером можна стати абсолютно в будь-якому віці. У мене багато сил і знань, і волонтерство для мене один із найкращих способів проявити себе і реалізувати свій потенціал...

Я, Черних Галина Василівна працювала економістом, а зараз пенсіонер. Усе життя займалася плетінням, вишивкою, шиттям. Коли дізналася про клуб "28 петель", із задоволенням взялася за в'язання речей для недоношених діток. Потім плели пледики для рекорду, який занесли до книги "Рекордів України", а потім почала в'язати шкарпетки для наших захисників.

Через деякий час ми почали шити адаптивну білизну, шопери, сумочки та ремонтуємо одяг клієнтам "Хесед Хана".

Бажаю команді Volunteer Community безмежної мотивації та ентузіазму в нашій благородній справі. Нехай кожен створений проєкт приносить задоволення і підтримку тим, про кого ми піклуємося.

Мене звати Тетяна Нестеренко і я - волонтерка! Усім відомо, що волонтер - це людина, яка дарує час свого життя іншим на благо! А для мене особисто, волонтер - це людина честі, гідності та носій високих моральних цінностей. Адже це так круто, коли тобою створений маленький світ добрих вчинків, слів, ідей, інтересів. Мені це так подобається! І я справді кайфую, коли від моїх дотиків радіють душі та теплішають серця! Завдяки волонтерству я познайомилася з дивовижними, прекрасними людьми. Але це тільки початок! Давайте спілкуватися, давайте закохуватися, давайте жити повноцінно і красиво!

"Волонтерство для мене - безкорисливі справи і вчинки для надання допомоги нужденним людям. Мені подобається робити людей щасливими і волонтерство дає для цього необмежені можливості". Тетяна знаходить завжди час для добрих справ, незважаючи на зайнятість на роботі та виховання 2 синів. Тому що для неї волонтерство - це не в тягар, а в радість!

Я думаю, що кожен волонтер найкращий у цій справі немає переможців, є тільки ті, хто бере участь! Волонтерство допомагає нам зрозуміти, що ми в цьому світі не одні! Ця праця позбавляє нас егоїзму, розкриває наше серце для любові і наповнює його душевною добротою і співчуттям. Завдяки волонтерській справі ми самі стаємо кращими. І тоді ми можемо допомагати тому, хто нас потребує, бути з ними поруч, коли це необхідно, роблячи їхнє життя кращим. Волонтерський рух об'єднує людей для спільного блага зробити світ щасливішим. Волонтери - це ті люди, які мають велику любов до людей і величезне бажання їм допомагати, внести позитив у життя, подарувати посмішки і надію на краще майбутнє! І головне зрозуміти, що ми всі на рівних і всі єдині в цьому світі! Що тільки любов і доброта зроблять наш світ щасливішим !!!

Я дуже давно живу і знаю, що таке життя! І ці довгі прожиті роки навчили мене любити те, що маєш. А коли любиш усе навколо - хочеться робити його кращим, добрішим і прекраснішим. Я волонтер, тому що люблю людей і люблю робити для них добрі справи!

Волонтерством почав займатися ще в школі, допомагав бабусям, дідусям, їздив у дитячі будинки-інтернати. Після школи продовжив займатися волонтерством в університеті. А цієї весни його запросили взяти участь у благодійній акції від єврейської громади, яка мала назву "День добрих справ", також брав участь у цій самій акції, але в Дніпропетровську. Після цього його взяли у волонтери на постійну основу. Чому я займаюся волонтерством? Це єдиний вид діяльності, яким я займаюся від чистого серця, і просто так віддаю частинку себе іншим людям. І ще напевно, мені хочеться, щоб люди, які з тих чи інших причин не можуть допомогти собі самі знали, розуміли та відчували допомогу від волонтерів. Що я хочу від цієї діяльності? Хочу відчувати себе потрібним, перед тими кому допомагаю. Нові знайомства з такими ж хлопцями, які допомагають іншим. І розуміння того, що наша допомога приносить щастя тим, кому ми допомагаємо.

Андрій Папазов - 35 років. За фахом інженер-енергетик. Волонтерить у "ЛВЦ" від дня заснування волонтерського центру, а це - з 2015 року. Взяв участь у багатьох акціях і заходах. Дуже любить волонтерити з дітьми групи ризику, а також у різноманітних еко-проєктах та акціях. За словами Андрія, допомагаючи людям, він отримує частинку їхнього тепла.

Привіт! Мене звати Чабаненко Світлана Миколаївна, і я живу в чарівному місті Кривий Ріг з 24 вересня 1996 року. Моє життя наповнене трьома важливими складовими: в'язанням, читанням книг і моїми пухнастими котиками. Одного разу подруга поділилася зі мною інформацією про проєкт "Клубок добра", який тільки почав свою роботу. Завдяки цьому проєкту, я змогла не тільки створити чудові комплекти для своєї онуки, а й почала в'язати для онучок і передчасно народжених малюків. Це дало мені змогу надавати їм тепло і комфорт у цей важкий період. Моя радість полягає в усмішках матерів цих дітей, і це надихає мене продовжувати мою творчу діяльність. Бажаю мережі Volunteer Community ще більше світлих волонтерів і вдячних клієнтів. Дякую вам за те, що ви робите!

Натхненням для мене завжди було бажання допомогти іншим. Коли люди звернулися до мене із проханням про допомогу, я зрозуміла, що можу і хочу прийти на допомогу. І так розпочався мій волонтерський шлях - з доброї волі і бажання зробити світ кращим для інших.

У своєму волонтерському досвіді я брав участь у різних проєктах і акціях, таких як "Клубок добра", "День захисту дітей", "Принеси радість", "Собери портфель ребенку", "Ханукальний марафон" та "Шаббатний гість". Кожна з цих ініціатив має свою специфіку та ціль, але усі вони спрямовані на допомогу тим, хто цього потребує.

Незважаючи на моє бажання допомагати, іноді я стикаюся з труднощами, зокрема, не завжди вистачає часу, щоб надати допомогу у всіх справах. Однак це не заважає мені продовжувати свою волонтерську діяльність.

Для мене волонтерство - це не лише частина мого життя, але й частина мене самої. Це дарує мені наснагу, бо я люблю бути потрібною, допомагати і отримувати підтримку від інших. Це велике задоволення та відчуття задоволення від власних дій і впевненість у тому, що я роблю світ краще.

Мені 34 роки і я мама 2-х чудовий малюків. Я живу в Харкові, але дуже часто буваю в Сумах, оскільки в Сумах живуть наші родичі. Координатор волонтерського центру SVC запропонувала мені взяти участь у проєкті "Чарівні ниточки", на що я із задоволенням погодилася. В'язання - хобі всього мого життя. А волонтерство заразливе:). Я дуже рада, що займаючись улюбленою справою, можу допомагати діткам з онкоцентру і малюкам з Будинку малятка.