Соціальна активність, добрі справи, Тікун Олам - абсолютно не нові для мене поняття, адже вже понад 15 років я постійно зіштовхуюся з цим у рамках своєї роботи в організації "Проект Кешер". Саме тому, дізнавшись, що моїй громаді теж потрібна допомога, потрібні добровольці, справа стала за малим - іти і робити! Але першопричина - це і я сама, адже волонтерська діяльність - бумеранг і добро завжди повертається добром. Завдяки волонтерству я розвинула свої навички, поборола страхи, знову знайшла можливість творити! І це безцінно, коли добрі справи заради добрих справ!

Волонтерка і керівниця проєкту "Чудо-шапочки", ініціаторка безлічі ідей, натхненниця й організаторка: "Волонтерки вкладають любов у кожну шапочку, у кожну іграшку. Де вони беруть енергію? У волонтерській роботі. Одне задоволення - спостерігати, як ще донедавна незнайомі жінки стають подругами, підтримують і надихають одна одну, щоб зробити світ красивішим і добрішим."

Наталя - наша чарівниця, адже все, що пов'язано з творчими виробами, - це до неї! Вона добра, чуйна і дуже креативна людина. Завдяки їй у RVC вийшов цілий сімейний підряд волонтерів, адже вона залучила до творення добрих справ своїх доньок і зятя. Участь у "Rivne Volunteer Community" почалася з того, що раніше Наталі була співробітником РОБФ "Хесед Ошер" і вела програму "Денний Центр". Усі підопічні досі її дуже люблять і цінують, а вона завжди говорить про них з усмішкою. Спільну мову Наталя знайшла не тільки з літніми людьми, а й з дітками, які завжди з нетерпінням чекають її майстер-класів. "Волонтерство для мене, насамперед, - це саморозвиток і самовдосконалення. Коли, завдяки твоїм старанням, світ хоч на трохи стає добрішим, ти живиш свою душу." - говорить Наталя про свою волонтерську діяльність.

Не так давно сім'я волонтерів Rivne Volunteer Community поповнилася ще одним дуже активним волонтером. Спочатку Олексія зацікавив проєкт "Школа випікання хал", тому що в його молодій сім'ї він є хранителем єврейських кулінарних традицій. З великим інтересом і вправністю Андрій освоїв майстерність плетіння хал. Але незабаром, дізнавшись про інші потреби центру, активно долучився до допомоги за різними напрямами. Особливо вагома допомога Андрія в проєкті Mr.Muscul, де постійно потрібне розвантаження, навантаження, виконання фізичної роботи.

Волонтерство для мене - це не лише різні проекти та акції, але й стиль життя, певний тип мислення. Для мене важливо творити добро та бачити цінність в кожному житті.

Мій волонтерський шлях розпочався з майстер-класу "Клубка добра" у місті Рівне. Я завжди намагалася робити добро, але дівчата з цього майстер-класу допомогли спрямувати мою енергію в якесь конкретне русло. До цього я також прилаштувала кошеня, що стало ще одним кроком у світ волонтерства.

У своїх волонтерських активностях я беру участь у в'язанні восьминіжок для передчасно народжених дітей та майстер-класах "Клубка добра". Крім того, я також самостійно роблю окопні свічки як соло-волонтер.

Однією з головних труднощів для мене є брак часу на все, що мені цікаво. Проте волонтерство дарує мені відчуття, що я можу щось змінити у світі, що я не дарма спалюю кисень. Це також дає мені можливість самореалізації, виразити свою творчість та спілкуватися з людьми, близькими по духу.

Володя - один із перших волонтерів у "Rivne Volunteer Community" і з тих людей, яких не треба кликати на допомогу, він сам з'являється в потрібному місці й у потрібний час, як за помахом чарівної палички! Чуйний, працьовитий, хазяйновитий і завжди готовий до дії. Він гарний не тільки у "фізичній допомозі", а й чудовий співрозмовник для будь-якого покоління. "Я хочу, щоб моя дочка виросла Людиною. А для цього я маю стати для неї прикладом, заслужити це, показати, що на мене можна рівнятися. Саме в цьому мені допомагає моя волонтерська діяльність. Вона бачить, що тато несе добро в цей світ і теж починає вчитися творити добрі справи. На моєму прикладі - і це найважливіше!"

Проєкт "Клубок добра" спочатку привернув і об'єднав людей, готових безкорисливо творити на благо інших. Наталя з моменту організації проєкту стала одним з активних учасників. Маючи різнобічні таланти, вона в'яже неймовірні шапочки для онкохворих дітей, чудово вишиває, створює неповторні екоторбинки, які користуються особливим успіхом на аукціонах для надання допомоги хворим дітям. З ініціативи Наталії майстрині створили пальчиковий театр із неймовірними іграшками. Наталя активно залучає своїх друзів до волонтерського руху. І вони із задоволенням приєднуються та беруть участь у проєктах Rivne Volunteer Community.

Галина дуже любить єднання з природою, вона завжди перша відкриває купальний сезон і остання його закриває, щотижня їздить до лісу, незважаючи на погоду чи стан здоров'я. Це людина, яка не сидить на місці, а завжди веде активний спосіб життя. Галя чудова мама для свого особливого сина, який народився з ДЦП, чудовий співрозмовник, весела, добра і чуйна. А ще прекрасна швачка, яка завжди нас виручає! Підшити, вшити, розшити або терміново перешити - всі підопічні "Хеседа" і "RVC" біжать до неї. Так само Галина активно бере участь у проєктах "Барахолка" і "НарруОld". "Той, хто нічого не робить для інших - нічого не робить для себе", - фраза Гете, який Галина вважає своїм девізом і з яким вона йде по життю!

Мені подобається бути корисною і потрібною. У моменти, коли я допомагаю, у мені щось змінюється і приходить розуміння, що всі ті турботи і клопоти, якими ми морочимося в повсякденному житті, - ніщо порівняно з тим, як важко доводиться іншим людям. Допомагаючи у важких відділеннях, де хворі на межі життя і смерті, особливо розумієш, скільки багато тобі дано в цьому житті і наскільки легко це втратити. Така волонтерська діяльність допомагає мені кожен день проживати в радості та щасті, з розумінням того, що я маю цілий світ і маю насолоджуватися цим тут і зараз, маю цінувати це тут і зараз і не відволікатися на дрібниці!" Наталя - працююча мати трьох дітей, двоє з яких - близнюки. І, здавалося б, часом їй дуже важко знайти час для самої себе, не те, щоб для волонтерської діяльності. Але, дивом-чудовим, вона знаходить і час, і можливість, і море душевного тепла та турботи для цього. Наталя - перукарка і волонтерить у цьому напрямку. Постригти 10 лежачих і маломобільних людей із паліативного відділення з індивідуальним підходом і приємними розмовами - для неї це простіше простого! Допомогти з організацією свята краси в дитячій онко-гематології - легко, швидко, якісно! Де ця тендітна жінка бере сили - просто незрозуміло...

По своїй натурі я дуже активна, енергійна та емоційна людина. Можливо, саме тому моє життя дуже стрімке та сповнене емоційних навантажень. Діти, дві роботи, собака, магазини, гуртки, якісь гості, батьки-родичі, кухня, уроки-садочок – весь день я в русі. І так – із дня у день. Іноді я нагадую собі білочку у колесі, яка бігає-бігає, а колесо крутиться по колу і нічого особливо не змінюється. Коли у Хеседі з’явилося волонтерське направлення, я приймала участь час від часу, коли мене про це просили. Особистої ініціативи я не проявляла, бо думала про те, що в мене жити немає часу, не те, щоб ще волонтерити. Але з часом я стала помічати, що мої рідкі участі у волонтерських проектах приносять мені задоволення, якесь заспокоєння, зняття напруги, заспокоюють мене і сповільнюють мій шалений ритм життя. Особливо це стосувалося проектів з творчим направленням та проектів креативних, масових. І, по-маленьку, потихеньку, я стала все більше часу приділяти волонтерській діяльності, бо зрозуміла, що це вносить в моє життя та в моє світосприйняття позитивні моменти. А коли з’явився проект «Здоров’я у фарбах» я просто стала ним жити. Це моя розрада, моя віддушина, моє заспокоєння та мій особистий кайф. Сьогодні мені вже здається, що без волонтерської діяльності я просто вибухну. Я не скриваю не від кого, що волонтерством займаюсь, в першу чергу, не заради благої справи, а заради себе та своєї сім’ї. Можливо, це егоїстично, але як є. Але чому б не допомогти собі, якщо це іде на благо ближнім?

Я мама в декреті. Ні, я мама 3-х активних пацанів у декреті. Ні, я дуже творча мама 3-х дуже активних пацанів у декреті. Тут, напевно, треба ставити крапку, оскільки і так все зрозуміло. Їжа, кухня, садки, школи, уроки, прибирання, прання, знову уроки, прогулянки і знову прибирання-готування. І так щодня. А ще треба знайти час для себе і для своїх занять англійською. Ось тут точно треба ставити крапку. Але я ставлю три крапки, оскільки я ще встигаю досить активно брати участь у певних волонтерських проєктах. Насамперед, це творчі проєкти та проєкти, спрямовані на допомогу дітям. Сама дивуюся, як і де я знаходжу на це час, але мені це просто необхідно, навіть на шкоду часу, який я можу витратити на відпочинок. Для мене це важливо, тому що я відпочиваю від дому, я морально відпочиваю від свого "колеса життя", я набираюся позитивних емоцій і позитивної енергії. Дівчата-волонтери дивуються мені, коли я йду проводити майстер-клас в онкологію і кажу їм, що таким чином, хоч ненадовго, тікаю з дому. Сміються, що збігаю від 3-х пацанів до 13 інших дітей. Просто діти ці для мене інші... Я емоційно живлюся допомогою їм. Тому я й не тільки не приховую, а й відкрито кажу, що волонтерство потрібне мені як повітря, інакше - я задихнуся!