Вокатон у Чернівцях 2025
З 24 по 27 квітня у Чернівцях проходив практичний семінар для волонтерів з 15 міст України
Цього року 72 волонтери зібралися з різних волонтерських центрів мережі, щоб зробити свій внесок у розвиток чернівецької єврейської громади. До практичного волонтерського семінару приєдналися учасники різного віку, в тому числі близько 10 молодих людей у віці до 20 років і близько десятка волонтерів у «золотому віці».
Розділені на вісім команд вони мали лише чотири дні, щоб виконати завдання, на прохання місцевої єврейської громади. Серед завдань - благоустрій території навколо Хеседу та облаштування подвір'я місцевого єврейського общинного центру «Авів», де вони висаджували дерева та квіти, щоб створити мальовничий простір для відпочинку, який дозволить кожному члену єврейської громади відчувати себе як вдома.
Вони також допомагали чотирьом самотнім євреям похилого віку. А ще, волонтери займалися прибиранням двох занедбаних єврейських кладовищ, одне з яких є найбільшим старовинним єврейським кладовищем у Центральній та Східній Європі, яке з 1995 року є частиною історико-культурного заповідника; впорядкуванням території та надгробків на Садгородському єврейському кладовищі, значному духовному центрі Буковини, де поховані видатні цадики з династії Фрідманів, в тому числі Ісраель Фрідман, відомий як «Ружинський цадик».
Крім того, завдання включали просвітницькі заходи та обмін досвідом, спрямовані на сприяння професійному розвитку молодих єврейських лідерів. Одна з команд провела серію занять для учнів єврейської школи «Орт», зосередившись на проактивності та волонтерстві, натхненних єврейською традицією допомагати іншим.
«Вокатон - це робота в команді, це нові виклики та враження, які дають змогу відкрити в собі нові грані. Для мене це особистий виклик і ризик - зорієнтуватися в новому місті, працювати з новою командою та впоратися з новими завданнями за короткий час. Моя участь у Вокатоні назавжди залишиться теплим спогадом про мирне життя, який підтримуватиме і мотивуватиме мене в кризові часи. Тепер, коли я повертаюся додому, я відчуваю, що ми зробили щось значуще. Разом ми сильні, і разом ми можемо досягти більшого. Я - частина великої родини! Приємно усвідомлювати, що є люди та організації, які допомагають нам об'єднуватися для служіння іншим». – Олена, волонтер, учасниця Вокатону.