Вокатон в Івано-Франківську 2025

11-14 вересня Івано-Франківськ став місцем дії, де волонтерство перетворилося на виклик, а виклик на глибоку трансформацію. Протягом трьох днів 45 волонтерів та 6 координаторів із 19 міст України, представники 20 волонтерських центрів мережі «Volunteer Community», зібралися, щоб зробити щось справжнє: допомогти єврейській громаді міста, не знаючи наперед, які завдання на них чекають.

Формат Вокатону, окрім практичної допомоги, це випробування на згуртованість, креативність і людяність. Учасники дізнаються про завдання лише на місці, працюють у нових командах, часто без ресурсів, але з величезним бажанням бути корисними. І саме це бажання стає рушієм якісних змін.

Протягом трьох насичених днів учасники Вокатону проявили неймовірну відданість і спільну волю змінити простір і життя єврейської громади Івано-Франківська. Від ранку до вечора волонтери працювали не покладаючи рук, розподілившись на кілька напрямків, кожен з яких став маленькою історією турботи та взаємопідтримки.

У синагозі лунали звуки праці та дружніх розмов: волонтери виносили старі непотрібні меблі та речі, багато, кімнати очищали від пилу і сміття, мили вікна, і жодне прохання про допомогу не залишалися без відповіді. Голова громади та Равин зауважили, що, якби не ця допомога волонтерів, то ще багато часу знадобилося б, аби зробити це самотужки! А звільнений простір кімнат вони планують використати для навчальних класів у рамках нових програм для общини.

Далеченько, на старовинному єврейському кладовищі, рука об руку працювали інша група волонтерів. Вони зрізали кущі та дерева, косили високі трави і з любов’ю прибирали залишки минулого, щоб повага та пам’ять не втратили своєї сили. Ця тиха і зворушлива праця сповнювала серця розумінням історії і значення спадщини. Їх навіть не спинили два дні дощів!

Волонтерська активність в Хеседі, центрі підтримки громади, наповнили простір яскравими кольорами та оновленою енергією. Вхідні та міжкімнатні двері отримали нове життя, стіни та стеля сяяли свіжою фарбою з нанесеними малюнками у вигляді єврейської символіки, вікна прозоро виблискували на сонці, а милий дворик із відреставрованою лавочкою став ще теплішим місцем для зустрічей. Тепер головна кімната общинного залу стала дійсно гостинною та привітною, вона стала місцем, де хочеться збиратися та проводити заходи.

Немало зусиль доклала команда, яка займалася програмним розвитком громади, готуючи заходи для різних поколінь. Вони втілювали ідеї, які покликані наповнити культурне життя єврейської спільноти новими барвами - святкові програми до місяця Тішрей і розважальні і освітні події для дітей, що об'єднують і надихають. Та ця група не обмежилась одними лиши методиками та планами на майбутнє, вони підготували та провели заняття для молодших діток общини, поклавши початок общинній діяльності разом з локальними волонтерами.

Окремим напрямком Вокатону стала адресна допомога літнім і малозабезпеченим членам громади. Волонтери працювали в домівках, де кожна стіна зберігала історії, а кожна потреба чекала на відповідь. Щоденна, індивідуальна допомога членам громади стала теплою ниткою, що з'єднувала людей. Вони фарбували двері, стелі, відкоси, замінювали розетки та вимикачі, переклеювали шпалери, білили ванні кімнати, закладали вікна, лагодили труби. Але найголовніше, вони приносили з собою відчуття присутності, підтримки, піклування. Кожна виконана справа стала відновленням почуття дому, безпеки і гідності для кожного, кому була адресована допомога.

У багатьох випадках це був перший ремонт за десятиліття, перше оновлення простору, перше відчуття, що хтось прийшов не просто з інструментами, а з відкритим серцем. Особливо зворушливою стала історія однієї літньої жінки, де завданням було допомогти з електрикою та пофарбувати двері. Волонтери, побачивши стан її кухні, вирішили зробити більше і за кілька днів провели повноцінний ремонт, якого не було понад 30 років. Вони фарбували стіни, лагодили поверхні, оновлювали простір, який давно потребував тепла. Та найцінніше, що до процесу доєднався її син, який після інсульту мав обмежені можливості, але все ж допомагав чим міг. Його участь стала символом того, як турбота здатна пробудити сили, які здавалися втраченими.

Спільне святкування Шаббату у синагозі, яку напередодні прибрали волонтери, та Авдали у міському парку, стали особливими моментами, які поєднали волонтерів і громаду у відчутті єдності.

Ось декілька відгуків волонтерів:

-     “Завдання було цікаве. Ми впоралися завдяки завзятості, рішучості та щирості. Якщо хтось чогось не знав — казав відкрито, і ми разом шукали вихід. Це і є справжня команда.”

-     “Коли отримали наше завдання, для мене це був шок: ‘йди туди не знамо куди, принеси те не знамо що’. Але ми зробили! Це як вихід на новий рівень.”

-     “Мені дуже імпонує такий формат. Попри втому — надихаєшся. Робиш людей щасливими, змінюєш їхній побут, лад, життя. І ще бачиш нове місто, знайомишся з цікавими людьми. Я не вперше на Вокатоні, і кожного разу це щось особливе.”

Цей формат волонтерських семінарів не лише про якісну та швидку допомогу локальним общинам та конкретним підопічним. Це про інтеграцію, про партнерство, про те, як волонтери стають частиною громади, навіть якщо приїхали з іншого міста. Це про те, як дії, зроблені з любов’ю, змінюють не лише простір, а й атмосферу, відчуття, зв’язки. Це про краще завтра общини, яке будується волонтерською спільнотою вже сьогодні на основі багатого досвіду та невичерпної мотивації.

Вокатон в Івано-Франківську показав, що волонтерство - це не окрема діяльність, а спосіб бути разом, творити разом, рости разом. І кожен учасник повернувся додому з новим досвідом, новими знайомствами і глибшим розумінням того, що означає бути активною частиною общини, коли, хто, як не ти і коли, якщо не зараз!